Майже половина українських 15-річних підлітків не досягає базового рівня з математики та читання: 46% мають результати нижче базового з математики, а 45% — із читання. Такі дані міжнародного дослідження PISA-2025 оприлюднило Міністерство освіти і науки. Проблема стосується не лише шкільних оцінок: PISA вимірює, чи здатна дитина застосувати знання для розв’язання практичних завдань і розуміння текстів.
Середній результат України становив 431 бал з математики та 418 балів із читання. Це відповідно на 32 і 43 бали нижче за середній показник країн ОЕСР — розрив, який МОН оцінює приблизно у півтора року навчання з математики та два роки з читання.
Порівняно з циклом PISA-2022 статистично значущої зміни результатів не зафіксовано. Водночас українські показники досі не повернулися до рівня 2018 року. Міністерство пов’язує освітні втрати не з одним чинником: на навчання вплинули наслідки пандемії, повномасштабна війна, переривання занять через тривоги та різний доступ дітей до очного навчання.
Низькі результати не обмежуються одним предметом
Нижчий за базовий рівень хоча б в одній із трьох галузей PISA — математиці, читанні або природничих науках — показали 56,4% учасників з України. Одночасно з усіх трьох напрямів не досягли базового рівня 29,3% підлітків.
Важливим є і розрив між різними типами населених пунктів. За даними МОН, різниця між учнями із сільської місцевості та великих міст у PISA-2025 становила 61 бал з математики та 68 балів із читання. Це означає, що потреби дітей можуть суттєво відрізнятися залежно від доступу до вчителів, стабільного навчального процесу, техніки та додаткової підтримки.
Школи водночас стикаються з кадровою проблемою. За даними дослідження, що спирається на статистику Інституту освітньої аналітики, близько 30% учителів-предметників на початку 2023/24 навчального року були віком від 55 років. Це не означає автоматичної нестачі педагогів у кожній школі, однак посилює ризик кадрового дефіциту в найближчі роки, особливо у громадах, де складно залучити молодих фахівців.
Що можуть зробити батьки
Надолуження втрат варто починати не з пошуку репетитора «на всі предмети», а з розуміння конкретної прогалини. Якщо дитина помиляється в математиці, причина може бути не в поточній темі, а в нерозумінні дробів, відсотків, пропорцій або вмінні прочитати умову задачі. Схожа ситуація з читанням: труднощі іноді пов’язані не зі швидкістю читання, а з нездатністю виділити головну думку, зіставити факти чи пояснити висновок.
Практичним першим кроком може бути розмова з учителем про те, які саме навички потребують роботи. Далі корисніше обрати одну або дві реалістичні цілі на кілька тижнів — наприклад, регулярно розв’язувати завдання певного типу або читати короткі тексти з подальшим переказом і обговоренням. Намагання швидко закрити всі прогалини часто лише збільшує перевтому й тривожність.
Для дітей, які через війну часто змінювали школу, навчалися дистанційно або мали тривалі перерви, особливо важливо враховувати темп повернення до системних занять. Додаткові заняття можуть бути корисними, але вони не замінюють стабільного режиму, підтримки вдома та контакту зі школою. Якщо труднощі супроводжуються різким падінням мотивації, виснаженням або тривогою, батькам варто обговорити ситуацію не лише з учителем, а й зі шкільним психологом.
Результати PISA не є оцінкою окремої дитини чи конкретної школи. Проте вони показують масштаб проблеми, за якої індивідуальна підтримка родини має поєднуватися із системними рішеннями: доступом до очного навчання там, де це безпечно, програмами подолання освітніх втрат і підготовкою нових учителів.
