Потреби України у відновленні та реконструкції енергетичного сектору в найближчі десять років оцінюються приблизно у $91 млрд. Перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль заявив про це після зустрічі президента Володимира Зеленського з канадськими підприємцями, закликавши бізнес переходити від політичних домовленостей до конкретних інвестиційних проєктів.
Оцінка не означає, що Україна вже залучила або погодила фінансування на цю суму. За розрахунками Світового банку, Єврокомісії, ООН та уряду України в межах RDNA5, станом на кінець 2025 року потреби сектору енергетики й видобувних галузей становили $90,6 млрд. Це частина загальної десятирічної потреби України у відновленні, оціненої майже у $588 млрд.
Шмигаль повідомив, що Україна розраховує насамперед на інвестиційну співпрацю з Канадою. У лютому профільні відомства двох держав підписали меморандум про стратегічне партнерство в енергетиці. Документ передбачає співпрацю, обмін досвідом і сприяння проєктам, однак не встановлює конкретного обсягу майбутніх вкладень.
«Політичні двері відкриті. Тепер завдання бізнесу — прийти з конкретними проєктами».
Денис Шмигаль, перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики України
За словами міністра, уряд скоротив строк видачі технічних умов для приєднання нової генерації з десяти до двох днів, а кількість необхідних документів — із семи до двох. Він також заявив про запуск конкурсу на будівництво 1,5 ГВт високоманеврової генерації та збільшення обсягу аукціонної підтримки у 2026 році більш ніж утричі — до 1 ГВт. Ці параметри Шмигаль навів як чинні рішення для потенційних інвесторів.
Високоманеврові електростанції потрібні енергосистемі для швидкого балансування виробництва й споживання електроенергії, зокрема в умовах пошкодження традиційної генерації та зростання частки розподілених об’єктів. Водночас реальна реалізація заявлених проєктів залежатиме від доступності капіталу, страхування воєнних ризиків, стану мереж і безпекової ситуації.
Для Канади українська сторона пропонує ринок, інтегрований з європейською енергосистемою, а також довгостроковий попит на обладнання, технології та фінансові інструменти. Канадська влада раніше повідомляла, що співпраця має охоплювати зміцнення енергетичної безпеки, відбудову критичної інфраструктури та залучення приватного сектору. Проте меморандум і політична підтримка самі по собі не гарантують появи інвестицій: для цього компаніям потрібно підготувати фінансово життєздатні проєкти з чіткими умовами підключення, повернення коштів і захисту ризиків.
