Приблизно кожен третій заклад освіти Києва зазнав пошкоджень унаслідок російських атак, а близько чверті з них постраждали повторно — від двох до восьми разів. Про це 1 жовтня повідомила hromadske директорка Департаменту освіти і науки КМДА Олена Фіданян.
Йдеться не лише про школи, а про освітні заклади різних типів. У публікації hromadske також фігурує число 334 шкіл, однак воно потребує окремого уточнення: за офіційними даними КМДА, у столиці працює значно менше закладів загальної середньої освіти. Методологію такого підрахунку міська влада публічно не пояснювала.
За словами Фіданян, алгоритми дій для директорів шкіл і дитсадків під час повітряних атак доводиться переглядати майже щодня. Раніше планування безпеки могло розраховуватися на навчальну чверть, пів року або рік, але інтенсивність обстрілів змушує адміністрації оперативно змінювати рішення щодо формату навчання та роботи укриттів.
Удар по школі та евакуація дітей
Того ж дня російський безпілотник влучив у будівлю школи в Солом’янському районі Києва. За інформацією Суспільного, на момент атаки в закладі перебували 104 дитини, проте вони разом із працівниками були в укритті, тому загиблих і травмованих не було.
Після влучання виникла пожежа, яку ліквідували рятувальники. У будівлі також виявили бойову частину дрона, що не здетонувала; її вилучили вибухотехніки. Пошкодження зафіксували на третьому поверсі чотириповерхового корпусу. Роботу закладу зупинили, батьки забрали дітей, а наступного дня школа мала перейти на дистанційне навчання.
Ця сама школа вже зазнавала пошкоджень під час російської атаки у 2025 році, коли вибухова хвиля вибила вікна. Повторні ураження означають для закладів не лише нові витрати на ремонт, а й ризик переривання очного навчання навіть після відновлення приміщень.
Очне навчання залежить від безпеки
Станом на 16 березня 2026 року очно працювали 364 київські школи, або 88,8% закладів загальної середньої освіти, повідомляла КМДА. Ще близько 9% використовували змішаний формат. Можливість навчатися в класах залежить насамперед від наявності та місткості укриттів, а після атак — також від швидкості відновлення пошкоджених будівель.
Поки що невідомо, скільки закладів після останніх ударів потребують тривалого ремонту та чи вплинуть нові пошкодження на формат навчання в окремих районах столиці. У випадку школи в Солом’янському районі рішення про дистанційний формат було тимчасовим і пов’язувалося з ліквідацією наслідків атаки.
