Китай у жовтні 2026 року збільшив офіційні золоті резерви на 830 тис. тройських унцій, або приблизно на 25,8 тонни. Загальний обсяг золота в резервах країни зріс до 78,30 млн унцій — близько 2 435 тонн, свідчать дані Державного управління валютного контролю КНР (SAFE).
Це був 24-й місяць поспіль, коли Китай нарощував запаси металу: безперервна серія закупівель триває з листопада 2024 року. За січень—жовтень 2026 року обсяг заявленого приросту резервів становив близько 129 тонн.
Китай став найбільшим розкритим покупцем золота серед центробанків
За оцінкою World Gold Council, у третьому кварталі Народний банк Китаю придбав 63 тонни золота — більше, ніж будь-який інший центральний банк, який оприлюднив дані про операції. Загальний чистий попит центральних банків та інших офіційних установ у липні—вересні сягнув 321,2 тонни, що на 42% більше, ніж роком раніше.
Водночас World Gold Council застерігає, що публічно розкриті операції охоплюють лише частину ринку: із загального квартального попиту офіційно підтверджені закупівлі становили близько 120 тонн. Тому реальний розподіл покупок між окремими країнами може бути ширшим, ніж показують національні звіти.
Послідовне нарощування золотого запасу означає, що Пекін продовжує диверсифікувати міжнародні резерви. Золото не приносить процентного доходу, однак центральні банки використовують його як актив для зниження валютних і ринкових ризиків. За даними World Gold Council, китайські закупівлі у третьому кварталі відбувалися навіть за середньої ціни золота на рівні 4 262 доларів за унцію, що вказує на довгостроковий характер цієї політики, а не лише на реакцію на короткострокові коливання котирувань.
