Європейські торговельні санкції проти Росії втрачають частину ефективності через нечіткість окремих норм, різну практику контролю в державах ЄС і недостатній моніторинг з боку Єврокомісії. До такого висновку дійшла Європейська рахункова палата у звіті, оприлюдненому 10 листопада 2026 року.
Аудитори вказують, що національні органи по-різному тлумачать санкційне та митне законодавство. Це створює ризик так званого forum shopping: компанії можуть обирати для операцій юрисдикції, де перевірки дотримання обмежень є менш суворими. Палата наголошує, що йдеться саме про ризик, а не про встановлену масову схему обходу санкцій.
Перевірка охоплювала період від лютого 2022 року до кінця 2025-го та була зосереджена на торговельних обмеженнях щодо товарів. Вона не оцінювала санкції в енергетичному секторі, а також фінансові й сервісні обмеження, тому висновки звіту не слід поширювати на весь санкційний режим ЄС.
Торгівля скоротилася, але контроль лишається нерівномірним
За даними Європейської рахункової палати, товарообіг між ЄС і Росією у 2025 році становив близько 58 млрд євро проти 253 млрд євро у 2021-му. Частка Євросоюзу в російській торгівлі товарами скоротилася приблизно до 10%, однак ЄС усе ще залишався третім за величиною торговельним партнером Росії.
Аудитори водночас не стверджують, що санкції не дали результату. Вони фіксують істотне зниження торгівлі та значне обмеження прямого експорту до Росії найбільш чутливих товарів, які можуть бути використані військово-промисловим комплексом. Проблема полягає в різному рівні виконання правил у країнах-членах і можливостях обходу через треті держави.
Окремою слабкою ланкою Палата назвала відсутність у Єврокомісії критеріїв, за якими можна було б оцінювати загальну результативність торговельних санкцій та їхній внесок у досягнення заявлених цілей. Без такої оцінки складніше визначати, які обмеження потребують посилення, а де наявні правила не працюють належним чином.
Що пропонують змінити
Європейська рахункова палата рекомендувала уточнити правову базу, уніфікувати застосування санкцій у країнах ЄС, поліпшити обмін даними між митними та іншими компетентними органами, а також посилити моніторинг виконання обмежень.
Для бізнесу це може означати менше можливостей використовувати відмінності між національними процедурами. Для європейських регуляторів — потребу не лише ухвалювати нові санкційні пакети, а й забезпечувати однакове виконання вже чинних правил на всій території Євросоюзу.
Санкційний тиск ЄС продовжує розширюватися і через персональні обмеження. Рада ЄС 12 жовтня 2026 року погодила внесення до санкційних списків 1 569 фізичних та юридичних осіб, пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом: 826 компаній і 743 осіб. Такі адресні обмеження відрізняються від торговельних санкцій, які стали предметом аудиту, але є частиною ширшої політики ЄС щодо стримування російської агресії проти України.
