США перейшли від погроз до нової санкційної кампанії проти Ірану, однак її реальна ефективність залежатиме від готовності третіх країн і великих фінансових інституцій розривати зв’язки з Тегераном. Поки Вашингтон не запровадив масштабних вторинних заходів проти найбільших торговельних партнерів Ірану, зокрема Китаю, тому говорити про повне економічне блокування країни передчасно.
24 серпня Міністерство фінансів США оголосило про початок кампанії Operation Economic Outcast. За даними відомства, обмеження торкнулися понад 60 фізичних осіб, компаній і суден, які, за версією Вашингтона, пов’язані з іранськими нафтовими доходами, закупівлями технологій, кіберопераціями та схемами обходу санкцій. Глава Мінфіну Скотт Бессент порівняв цей план із висадкою союзників у Нормандії у 1944 році та заявив, що США мають намір перекрити Ірану доступ до міжнародних фінансових і торговельних каналів.
Американська стратегія побудована на загрозі вторинних обмежень: іноземні банки, перевізники та посередники можуть втратити доступ до доларових розрахунків і фінансової системи США, якщо продовжать обслуговувати операції, пов’язані з Іраном. Однак застосування такого інструменту проти великих іноземних гравців несе і політичні, і фінансові ризики для самих Сполучених Штатів.
Перші кроки Вашингтона за межами Ірану поки що були точковими. 28 серпня американська Мережа боротьби з фінансовими злочинами FinCEN запропонувала обмежити кореспондентський доступ до фінансової системи США для підрозділів єгипетського Banque Misr в ОАЕ. Як повідомляло Associated Press, це рішення поки що залишається проєктом правила: його винесено на 30-денне громадське обговорення, і воно не є санкцією, яка вже набула чинності. Захід стосується саме еміратських підрозділів банку та їхніх можливих доларових операцій, а не всієї банківської групи.
Твердження про те, що ОАЕ повністю проігнорували тиск США, не відповідає офіційній позиції Еміратів. Ще 19 серпня Міністерство закордонних справ ОАЕ повідомило про призупинення торгівлі, комерційних угод і фінансових операцій з Іраном до подальшого повідомлення. Влада країни пояснила рішення регіональною ескалацією та необхідністю захистити міжнародну фінансову систему.
Водночас наявність авіарейсів між Іраном і низкою сусідніх країн або робота окремих банківських відділень самі по собі не підтверджують збереження попередніх фінансових потоків. Немає надійних даних про те, в якому обсязі після рішення влади ОАЕ тривають транскордонні операції іранських банків в Еміратах.
Основним випробуванням для кампанії залишається Китай — один із найважливіших економічних партнерів Тегерана. Спроба поширити жорсткі вторинні обмеження на великі китайські банки або торговельні канали могла б посилити тиск на Іран, але водночас створила б ризик відповідних кроків Пекіна та нових потрясінь для світової фінансової системи.
Війна США та Ізраїлю з Іраном наприкінці серпня тривала близько шести місяців. Нова санкційна кампанія вже розширила список цілей і продемонструвала готовність Вашингтона впливати на зарубіжну фінансову інфраструктуру. Але її результат визначатиметься не окремими обмеженнями, а тим, чи наважаться США системно карати великі банки, перевізників і торговельних посередників, які зберігають зв’язки з Іраном.
