Мер Києва Віталій Кличко заявив, що не має конфлікту з Офісом президента, однак допускає, що публічна критика підготовки столиці до зими може бути частиною спроби усунути його з посади. В інтерв’ю BBC Україна він сказав, що в разі такого рішення буде «боротись».
Заява пролунала на тлі суперечки між міською та центральною владою щодо готовності Києва до опалювального сезону 2026/27. 13 жовтня президент Володимир Зеленський заявив, що виконання столицею планів стійкості відстає від показників більшості регіонів, зокрема прифронтових і прикордонних областей.
Кличко пов’язує претензії до міської влади з політичним тиском. Він також заявив про нібито усунення центральною владою близько 300 мерів під час повномасштабної війни та про 1 600 кримінальних проваджень щодо Київської міської державної адміністрації, з яких, за його словами, лише чотири дійшли до суду. Відкриті державні дані не дозволяють незалежно підтвердити ці цифри, тому вони залишаються твердженнями мера.
Що передбачає план підготовки столиці
Йдеться не лише про звичайну підготовку тепломереж до холодів. Плани стійкості, затверджені на державному рівні, охоплюють захист критичної інфраструктури, резервне живлення, безперебійну роботу систем тепло- та водопостачання в умовах російських атак.
Рішення РНБО, введене в дію указом президента, передбачає коригування київського плану стійкості, щомісячне звітування столиці перед РНБО та Кабінетом міністрів, а також продовження співфінансування міських заходів. У документі персональну відповідальність за підготовку та стабільне проходження сезону покладено на міського голову Києва, але про його відсторонення там не йдеться.
Київ уже подав уряду оновлений план стійкості. У Міністерстві розвитку громад та територій наголосили, що місто має повністю виконати взяті зобов’язання. Водночас у відкритих документах не оприлюднено зіставних показників готовності Києва та інших регіонів, які б дозволили оцінити відставання столиці в цифрах.
14 жовтня Кличко виступив у Верховній Раді та заявив, що підготовку міста ускладнює зупинка платежів, а також звинуватив владу в тиску на місцеве самоврядування. Сам факт його публічної критики фінансових обмежень підтверджений, однак причинного зв’язку між цими обмеженнями та темпами виконання плану стійкості офіційно не встановлено.
Зеленський, зі свого боку, заявляв, що консультації щодо посилення управління й безпеки столиці не є боротьбою за владу в Києві. За його словами, мета — сформувати команду, здатну посилити роботу мера, киян і міста. Публічних рішень про заміну Кличка або початок процедури дострокового припинення його повноважень наразі не оголошували.
Водночас усунення обраного мера не може відбутися лише за рішенням Офісу президента: закон передбачає визначені підстави для дострокового припинення повноважень, зокрема обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили, або інші процедури, прямо встановлені законодавством. Тож нинішня суперечка поки що стосується відповідальності за підготовку Києва до зими та моделі управління столицею під час війни, а не формально запущеного процесу відсторонення мера.
