Запровадження «жовтого» рівня повітряної загрози не змінює базового порядку дій для шкіл, коледжів і університетів: під час сигналу учасники освітнього процесу мають перейти до укриття, а заняття можуть тривати там лише за наявності належних умов. Учнів і працівників не можна примушувати залишати безпечне місце та їхати до закладу освіти, заявила освітня омбудсменка Надія Лещик.
За її словами, рішення про те, чи вести дитину до школи під час «жовтого» рівня, батьки мають ухвалювати з урахуванням конкретних обставин. Зокрема, варто з’ясувати, чи є в закладі вчитель, чи може школа прийняти учня в укритті та чи безпечний маршрут до неї. Тривога може застати дитину дорогою, тому сам факт роботи закладу не означає, що учень зобов’язаний туди прямувати.
«Жовтий» рівень є частиною диференційованої системи оповіщення про повітряні загрози. Постанова Кабінету Міністрів №1092 від 4 вересня 2026 року передбачає розподіл сигналів залежно від характеру небезпеки. «Червоний» рівень застосовують у разі ракетної, комбінованої або масованої дронової загрози.
Окремих нових правил для освіти поки немає
У самій урядовій постанові немає окремого детального алгоритму роботи всіх типів закладів освіти під час «жовтого» рівня. Кабмін доручив Міністерству освіти і науки підготувати рекомендації щодо проведення, зокрема, освітніх заходів за таких умов.
Тому пояснення омбудсменки фактично спирається на чинний принцип безпеки: після оголошення повітряної тривоги навчання у звичайних приміщеннях переривається, а учні та працівники переходять до укриття. Якщо сховище обладнане для занять, освітній процес може продовжуватися там. Водночас єдиного нового обов’язкового режиму, який би окремо встановлював порядок роботи кожної школи, коледжу чи університету під час «жовтого» рівня, урядова постанова не визначає.
У Києві диференційоване оповіщення запрацювало 6 вересня о 06:00. За повідомленням міської влади, сигнал тепер має інформувати не лише про наявність загрози, а й про її тип та рівень. Порядок звукового оповіщення в укриттях при цьому не змінювався.
Безпечний маршрут стає частиною рішення
Лещик звернула увагу, що громадам із підвищеними безпековими ризиками варто окремо планувати маршрути дітей до закладів освіти. Як приклад вона навела Дніпро та Запоріжжя, де в місцях скупчення людей і на зупинках встановлюють мобільні укриття.
Для батьків це означає, що під час «жовтого» сигналу необхідно оцінювати не лише можливість навчання у школі, а й безпеку дороги до неї. Подальші практичні правила для закладів освіти залежатимуть від рекомендацій МОН та рішень місцевої влади, які мають враховувати стан укриттів, організацію підвезення дітей і специфіку конкретної громади.
