Іран використовує бартероподібну схему розрахунків із Китаєм, за якої доходи від продажу нафти перетворюються на кредит для оплати китайських товарів та інфраструктурних робіт без прямих міжнародних банківських платежів. За даними Reuters, за останні 12 місяців через спеціальну структуру SPV могло пройти від 2 млрд до 2,5 млрд доларів.
Механізм, за описом співрозмовників агентства, не є прямим обміном барелів на конкретні поставки. Китайські покупці оплачують іранську нафту через фінансові посередницькі структури, а кошти надалі використовують для розрахунків із китайськими постачальниками. Це дає змогу Ірану отримувати імпортні товари, не проводячи платежі напряму через міжнародну банківську систему, де операції можуть потрапляти під санкційний контроль.
Reuters повідомляє, що близько 70% коштів, пов’язаних зі структурою ChuXin, спрямовували на інфраструктурні проєкти в Ірані. Решта надходила до SPV для оплати китайських товарів, зокрема медикаментів, транспортних засобів і комунікаційного обладнання. За словами джерел агентства, цей канал також щонайменше раз застосовували у зв’язку з контрактами на постачання систем протиповітряної оборони на мільйони доларів.
Деталі схеми залишаються частково непідтвердженими
Розслідування Reuters ґрунтується на свідченнях двох високопосадовців Ірану та ще трьох обізнаних співрозмовників. Водночас агентство не отримало незалежного документального підтвердження всієї конструкції розрахунків і не змогло перевірити повідомлення про контракти на постачання обладнання ППО.
Reuters також не знайшов у китайських корпоративних реєстрах фінансової організації під назвою ChuXin. Китайське Міністерство закордонних справ заявило, що не знайоме з описаною схемою. Міністерство комерції КНР, Центральний банк Ірану, Національна іранська нафтова компанія та трейдер Zhuhai Zhenrong на запити агентства не відповіли.
Схема, за даними Reuters, діє щонайменше з 2021 року: спочатку її застосовували для закупівлі ліків і вакцин проти COVID-19. Її значення зросло на тлі санкційного тиску на іранський нафтовий сектор та обмежень на міжнародні платежі.
Китай залишається головним ринком для іранської нафти
Китай є ключовим покупцем іранської нафти, а торгівля часто відбувається через незалежні нафтопереробні заводи, посередників, компанії-прокладки та судна так званого тіньового флоту. Міністерство фінансів США в квітні 2026 року оцінювало частку Китаю приблизно у 90% іранського нафтового експорту.
Для Пекіна такі поставки означають доступ до нафти, що продається зі знижкою, тоді як китайські банки та великі компанії прагнуть мінімізувати ризик вторинних санкцій США. Описаний Reuters механізм, якщо він працює у заявленому масштабі, дозволяє зберігати торгівлю навіть за умов, коли звичайні банківські розрахунки є ризикованими або недоступними.
Водночас Reuters зазначає, що не зміг встановити, як на цю систему вплинула морська блокада Ірану. За даними агентства, з 14 липня 2026 року іранські нафтові вантажі не могли пройти через Ормузьку протоку до Китаю. Тому обсяги подальших розрахунків за схемою SPV та її фактична робота в нових умовах наразі лишаються невідомими.
