Уряд готує резервні варіанти сполучення між правим і лівим берегами Києва на випадок пошкодження мостів через Дніпро. Серед першочергових рішень розглядають насипні дамби та понтонні переправи, повідомив міністр розвитку громад та територій, інфраструктури і транспорту Микола Калашник в інтерв’ю Суспільному.
Йдеться не про вже запущені маршрути, а про підготовку аварійної інфраструктури. За словами міністра, для її створення визначають необхідні локації та координують дії Міністерства, Агентства відновлення, військових і міської влади. Точні місця майбутніх переправ, кошторис, підрядників і джерела фінансування публічно поки не називали.
Калашник оцінює строк спорудження таких об’єктів у період до трьох місяців. За його словами, дамби й понтонні рішення мають забезпечити щонайменше половину пропускної спроможності наявних мостів. Він також заявив, що через київські переправи в середньому рухається близько 600 000 автомобілів на добу, однак незалежних оприлюднених даних, які б підтверджували цей показник, немає.
Резервні переправи не замінять захист мостів
Пріоритетом влади залишається захист чинних мостів та їхня робота в умовах повітряних атак, а не повна заміна стаціонарних переходів понтонними конструкціями. Понтонні переправи можуть дати тимчасовий маршрут для транспорту, але їхня пропускна здатність, стійкість до погодних умов і режим експлуатації відрізняються від можливостей капітальних мостів.
Потреба в резервних сценаріях посилилася після атак на транспортну інфраструктуру столиці. Київська міська державна адміністрація повідомляла, що в ніч на 2 жовтня було зафіксовано влучання по Південному мосту. Тоді рух ним повністю перекривали, а на мостах Метро та Патона запроваджували часткові або повні обмеження.
Такі перекриття безпосередньо впливають не лише на автомобілістів, а й на роботу наземного громадського транспорту, логістику та можливість мешканців дістатися між районами міста під час тривоги. Для Києва, де Дніпро фактично розділяє місто на дві великі транспортні частини, навіть тимчасове обмеження кількох мостів швидко створює затори на альтернативних маршрутах.
Тунель під Дніпром — лише довгострокова ідея
Окремо уряд розглядає швидкозбірні бетонні конструкції, а в довгостроковій перспективі — тунель під Дніпром. Водночас, за словами Калашника, такий проєкт потребував би участі міжнародних партнерів і фінансування на десятки мільярдів гривень. Рішення про його будівництво, затвердженого проєкту чи визначених строків реалізації наразі немає.
Резервні переправи планують опрацьовувати не лише для Києва і не тільки через Дніпро. Однак практичні параметри майбутньої мережі — зокрема її місця розташування, тип транспорту, який зможе нею користуватися, та порядок введення в дію — ще мають бути визначені.
