Міністерство закордонних справ Південної Кореї 28 вересня викликало тимчасового повіреного у справах України Андрія Вєшкіна через публічне розкриття Києвом інформації про передання Сеулу двох полонених військових із КНДР. У Сеулі заявили, що Україна порушила домовленість про конфіденційність, і вимагали офіційних пояснень та вибачень.
Перший заступник глави південнокорейського МЗС Пак Юн Чжу висловив українському дипломату «глибокий жаль». За версією Сеула, уряди домовлялися не розголошувати деталей переміщення полонених, однак Київ повідомив про нього без попередніх змістовних консультацій.
Президент Володимир Зеленський 23 вересня під час виступу на загальних дебатах Генеральної асамблеї ООН заявив, що Україна нещодавно передала двох полонених військовослужбовців КНДР Республіці Корея. У зверненні, опублікованому Офісом президента, не уточнювалися обставини операції, маршрут переміщення чи подальший правовий статус цих людей.
Південнокорейська сторона розглядає конфіденційність як питання безпеки полонених та їхніх сімей, а також гуманітарних і дипломатичних ризиків. Водночас це є позицією Сеула: тексту домовленості та її конкретних умов публічно не оприлюднювали.
Суперечка точиться навколо домовленості, якої сторони публічно не показали
За повідомленням південнокорейського МЗС, Андрій Вєшкін не дав публічної відповіді по суті претензій, але пообіцяв передати позицію Сеула до Києва. На момент дипломатичного демаршу не було оголошено ні про врегулювання спору, ні про вибачення української сторони.
Раніше адміністрація президента Південної Кореї також вимагала від України пояснень і вибачень. Виклик українського представника до МЗС став наступним кроком після цієї публічної вимоги.
Українська сторона через джерело в Офісі президента заперечувала існування домовленості про конфіденційність. Однак офіційного документа або спільної заяви, які б дозволили незалежно встановити, чи була така угода та що саме вона передбачала, у відкритому доступі немає.
Йдеться не про повернення полонених до КНДР, а про їхнє переміщення з України до Південної Кореї. Публічно не повідомлялося, за якою процедурою їх передали, чи зверталися вони по захист у Республіці Корея та чи матимуть можливість залишитися в країні.
Дипломатичний конфлікт виник на тлі співпраці Києва й Сеула у питаннях, пов’язаних із участю північнокорейських військових у війні Росії проти України. Подальша реакція України визначатиме, чи залишиться суперечка обмеженою питанням конфіденційності, чи вплине на ширші двосторонні контакти.
