Президент США Дональд Трамп 16 жовтня призупинив застосування більшості нових обмежень, передбачених законом Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026. Указ формально запускає механізми закону, однак одночасно звільняє від їхнього виконання, посилаючись на національні інтереси Сполучених Штатів.
Йдеться не про скасування самого закону: він залишається чинним. Білий дім скористався винятком, прямо передбаченим статтею 115 документа, і зупинив дію нових санкцій, тарифів та економічних обмежень на невизначений термін — до окремого рішення президента або уповноважених американських відомств.
Які заходи не набули чинності
Закон мав посилити тиск на Росію та Іран через широкий набір торговельних і фінансових обмежень. Серед найбільш жорстких інструментів — 500-відсоткове мито на російські товари, а також 100-відсоткові мита для п’яти найбільших покупців російської нафти й газу та п’яти найбільших країн, які сприяють обходу нафтових санкцій.
За указом Білого дому, ці тарифи мали стосуватися нових закупівель, здійснених із 18 жовтня 2026 року, але президентське звільнення одразу заблокувало їх практичне застосування. Так само призупинено нові заходи щодо російських посадовців і фінансових структур, інвестицій, операцій із суверенним боргом, суден так званого тіньового флоту та інших секторів, охоплених законом.
Водночас рішення не скасовує санкцій, які США вже запровадили проти Росії за іншими правовими режимами. Як зазначено в указі Білого дому, чинні обмеження, пов’язані з оголошеним у США надзвичайним станом через шкідливу діяльність російського уряду, залишаються в силі.
Чому рішення має значення
Закон, підписаний Трампом 18 вересня після схвалення Палатою представників, надавав Вашингтону потенційно потужний інструмент економічного тиску не лише на Росію, а й на держави, що продовжують масштабно купувати її енергоносії або допомагають обходити обмеження. Особливо чутливими такі мита могли бути для великих імпортерів російської нафти і газу.
Однак президентський виняток означає, що цей інструмент наразі не створює нових автоматичних витрат для торговельних партнерів Росії. Адміністрація США зберегла можливість повернутися до його застосування пізніше, але строки та умови такого рішення в указі не визначені.
Трамп повідомив Конгресу, що подав засвідчення про відповідність звільнення національним інтересам США та окремий звіт із поясненням підстав. Публічно деталі цього обґрунтування у президентському указі не розкрито.
