Президент США Дональд Трамп 19 листопада планує провести в китайському Шеньчжені тристоронню зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним та головою КНР Сі Цзіньпіном. За повідомленням Білого дому, головною темою розмови має стати можливе скорочення ядерних арсеналів трьох держав. Зустріч відбудеться на полях саміту АТЕС, який Китай прийматиме 18–19 листопада 2026 року.
Американська адміністрація розглядає переговори як початок діалогу з контролю над озброєннями, а не як майданчик для підписання підготовленої угоди. Вашингтон не очікує конкретних домовленостей за підсумками зустрічі та не планує виносити на тристоронній порядок денний війну Росії проти України.
Такий формат є незвичним насамперед через позицію Пекіна. Китай роками відмовлявся долучатися до переговорів про скорочення ядерних арсеналів, наголошуючи, що його запаси боєзарядів істотно менші, ніж у США та Росії. Китайська влада наполягала, що першими до подальших скорочень мають перейти Вашингтон і Москва, які володіють переважною частиною світового ядерного озброєння.
Потреба в новому форматі переговорів стала гострішою після завершення дії договору СНВ-III 4 лютого 2026 року. Ця угода була останнім двостороннім договором США та Росії, що встановлював обмеження на розгорнуті стратегічні ядерні боєголовки та засоби їх доставки. Після її припинення між двома найбільшими ядерними державами не залишилося чинного механізму взаємних юридично обов’язкових лімітів у цій сфері.
Водночас відсутність України в американському порядку денному не означає, що тему війни неможливо порушити під час розмови. Як повідомляє Associated Press, Путін прагне обговорювати завершення війни без участі Києва. Кремль також заявляв про намір російського президента підняти це питання у Шеньчжені.
Для України принциповим залишається те, що переговори щодо її території, безпеки або умов припинення війни не можуть розглядатися як домовленості без участі української сторони. Позиція США щодо запланованої зустрічі наразі зводиться до того, що Китай не є учасником контактів Вашингтона і Москви, присвячених російсько-українській війні.
Окрім ядерного контролю, американська сторона допускає обговорення війни США та Ізраїлю проти Ірану, а також ситуації довкола Північної Кореї. Чи погодиться Китай перейти від загальних дискусій до формальних переговорів про обмеження власного ядерного потенціалу, поки що невідомо.
