Переговори України, США та Росії в Абу-Дабі 10–11 листопада не принесли прориву до мирної угоди, однак сторони погодили великий обмін полоненими. Водночас роль Європи в подальшій дипломатії залишається одним із ключових питань: європейські представники брали участь у паралельних консультаціях, але не в основній тристоронній сесії.
За інформацією Associated Press, після зустрічей в Абу-Дабі американські посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер 12 листопада провели переговори з Володимиром Путіним у Москві, а згодом зустрілися з Володимиром Зеленським у Дубліні. Наступний раунд консультацій погоджено, і Віткофф заявив, що до нього мають долучитися європейські учасники. Дату, місце та остаточний формат нової зустрічі поки не оприлюднювали.
Європа наполягає на участі в рішеннях щодо безпеки
ЄС, Франція, Німеччина, Італія, Велика Британія, Україна, США та НАТО у спільній заяві 10 листопада наголосили, що будь-які майбутні домовленості мають поважати суверенітет і територіальну цілісність України та містити надійні гарантії безпеки. Для Києва участь європейських держав має практичне значення: саме вони можуть бути залучені до фінансової, військової та політичної підтримки України після можливого припинення вогню.
Тому питання не зводиться до того, хто саме представлятиме Європу за столом переговорів. Йдеться про те, чи матимуть європейські країни вплив на умови безпеки на континенті, зокрема на можливі механізми стримування Росії та підтримки України. Відсутність Європи в ключових дискусіях могла б ускладнити виконання будь-яких домовленостей, які передбачатимуть її ресурси або зобов’язання.
Позиції сторін залишаються далекими
За даними Associated Press, Путін повторив американським посланцям вимоги Москви: Росія виступає проти розміщення європейських сил в Україні після припинення вогню та заявляє претензії на чотири незаконно анексовані українські області, хоча повністю їх не контролює. Це позиція Кремля, а не узгоджені параметри майбутньої угоди.
Єдиним підтвердженим практичним результатом зустрічей наразі є домовленість про обмін полоненими. Президент Володимир Зеленський назвав його потенційно найбільшим від початку повномасштабної війни, проте кількість людей, яких можуть повернути, офіційно не розкривалася. Паралельно бойові дії та російські удари по українській інфраструктурі тривають, а переговори самі по собі не означають припинення війни.
Подальша дипломатія залежатиме від того, чи вдасться сторонам перейти від обміну гуманітарними домовленостями до обговорення безпеки, територій і гарантій. Наразі підтверджених ознак компромісу з цих питань немає.
