Китай, Польща та Німеччина очолили списки експортних партнерів України у першій половині 2026 року
У першій половині 2026 року Україна поновила імпортну динаміку, зосереджуючи зусилля на торгівлі з провідними економіками світу. Китай, Польща та Німеччина стали найзначнішими постачальниками товарів в Україну, про що свідчать дані Державної митної служби.
Загальний товарообіг країни у цей період становив 70,3 мільярда доларів. Водночас імпорт значно перевищив експорт, сягнувши 49,3 мільярда доларів, тоді як український експорт склав 21 мільярд. Така диспропорція вказує на значні внутрішні споживчі та промислові потреби України у цей період.
Китай очолив список експортерів в Україну, постачивши товарів на 13,9 мільярда доларів, що не є несподіванкою з огляду на розширення економічних зв’язків між країнами в останні роки. Польща та Німеччина посіли друге та третє місця з показниками 4,7 та 3,2 мільярда доларів відповідно, підтверджуючи стабільність тісних економічних відносин регіону з Україною.
Найбільшу частку ввезених товарів становили машини, устаткування та транспортні засоби, що склало 21,3 мільярда доларів або 72% загальних обсягів. Ця категорія товарів завжди була одним з ключових секторів українського імпорту, вказуючи на розвиток індустрії та модернізаційні зусилля в країні.
Цікаво, що на частку оподаткованого імпорту припадає 70% загальних обсягів імпортованої продукції, що сигналізує про значну фіскальну роль податкового навантаження для державного бюджету. Паливно-енергетичні товари принесли казні найбільші митні надходження, що підкреслює важливість цього сегменту для енергетичної стабільності держави.
Експортні тенденції також не лишилися без уваги. Серед ключових імпортерів української продукції залишаються Польща, Туреччина та Італія, з загальним обсягом експорту відповідно 2,4, 1,8 та 1,3 мільярда доларів. Однак випробуваним експортним продуктом залишаються продовольчі товари, які склали левову частку у 12,5 мільярда доларів, відновлюючи роль України як "хліба світового ринку".
Важливість цих даних полягає у відображенні змін у міжнародній торгівлі України, яка прагне зберегти свою життєздатність на фоні глобальних викликів, та адаптувати економічні підходи для підтримки стійкого розвитку.
