Криза авіапального в Росії: НПЗ під ударом і зростання цін на 50%
Росія нині зіштовхується з критичною нестачею авіаційного пального, що стало результатом серії нападів на нафтопереробні заводи (НПЗ), зокрема з використанням безпілотників, які завдали значних економічних втрат. Такі напади, що розпочалися наприкінці травня, порушили роботу багатьох ключових підприємств, що спричинило труднощі із забезпеченням внутрішніх потреб ринку.
Обмеження на заправку літаків торкнулись низки великих аеропортів, зокрема Махачкали, Мінеральних Вод, Краснодара, Астрахані та Нижнього Новгорода. Літаки тепер отримують пальне лише у мінімально необхідному для рейсу обсязі. У деяких містах, таких як Санкт-Петербург та Єкатеринбург, авіакомпанії дізналися про можливість нездатності підтримувати заправку згідно з чинними контрактами. Подібні заходи не лише ускладнюють роботу авіаперевізників, але й можуть вплинути на зони популярних туристичних напрямків, виходячи за межі звичайних операцій.
Проблеми з постачанням пального також відобразилися на біржовому ринку, де майже відсутні транзакції з авіакеросином, за даними Санкт-Петербурзької товарно-сировинної біржі. Ціна за тонну пального підскочила до 113 тисяч рублів, що вже на 50% перевищує березневі показники. Це також стало сигналом для Міністерства енергетики РФ, яке провело термінову нараду з метою обговорення складної ситуації.
На тлі кризи, уряд Росії був змушений запровадити тимчасову заборону на експорт авіаційного пального, яка діятиме до кінця листопада 2026 року. Такі заходи свідчать про серйозність ситуації, однак не ясним залишається, яким чином ці обмеження вплинуть на відновлення ринку й чи достатні вони будуть для стабілізації внутрішнього постачання.
Останні події вказують на найважчу паливну кризу Росії з 2023 року. Збитки від нападів на НПЗ призвели до того, що обсяги переробки нафти у травні сягнули 17-річного мінімуму, що ставить додаткові виклики перед енергетичним сектором країни. Як довго триватиме така ситуація і які довгострокові висновки робитимуться з теперішньої кризи, залишається відкритим питанням для аналітиків і держави.
