Helsing призначила Андрія Шевченка керівним директором в Україні
Німецька оборонна технологічна компанія Helsing 12 липня призначила Андрія Шевченка керівним директором в Україні. Це нова посада в структурі компанії, створена на тлі розширення її роботи з українськими військовими, виробниками та оборонним сектором.
Шевченко, який раніше працював дипломатом, народним депутатом і заступником міністра оборони, відповідатиме за координацію діяльності Helsing в Україні: присутність компанії, стратегію, взаємодію з користувачами її систем, партнерами та місцевою індустрією. За його словами, ключовим завданням буде забезпечити постійний зворотний зв’язок між інженерами компанії та українськими військовими, які застосовують технології на фронті.
Helsing заснували в Мюнхені у 2021 році як розробника програмного забезпечення зі штучним інтелектом для аналізу бойових даних і підтримки військових рішень. Згодом компанія перейшла і до створення власних систем: ударних безпілотників, автономних підводних апаратів, програмних платформ для розвідки й координації ураження, а також технологій для безпілотної авіації.
Україна стала одним із головних практичних майданчиків для Helsing після початку повномасштабного вторгнення Росії. Компанія працює тут із 2022 року. Її підхід передбачає не лише постачання готової техніки, а й адаптацію програмного забезпечення та характеристик систем до змін на полі бою.
Найпомітнішим продуктом Helsing в Україні є ударний дрон середньої дальності HX-2. Компанія заявляє, що тисячі таких систем уже використовують Сили оборони України. Заявлена потенційна дальність апарата становить до 100 кілометрів, тоді як практичні дистанції застосування, за словами Шевченка, переважно лежать у межах 50–80 кілометрів.
HX-2 оснащений системою автономного наведення на фінальній ділянці польоту та бортовим програмним забезпеченням на базі штучного інтелекту. Такі функції мають особливе значення в умовах активної радіоелектронної боротьби, коли оператор не завжди може підтримувати стабільний зв’язок із дроном. Водночас рівень автономності, правила застосування і контроль людини над ураженням цілі залишаються критичними питаннями для будь-яких бойових систем із ШІ.
За словами нового керівного директора, HX-2 застосовують у програмі «Логістичний локдаун», спрямованій на ураження російських маршрутів постачання, техніки та інших елементів тилового забезпечення в оперативній глибині. Компанія також повідомила, що програмне забезпечення для більш автономних місій уже доступне військовим користувачам, однак конкретних параметрів таких можливостей не розкрила.
Окремим напрямом роботи Helsing в Україні є співпраця з місцевими виробниками. Під час запуску ударного дрона HF-1 компанія укладала контракти з українськими підприємствами на виготовлення компонентів комплексу, тоді як програмне забезпечення розробляла сама Helsing. За оцінкою Шевченка, загальний обсяг таких контрактів становив кілька десятків мільйонів євро.
Це означає, що для українських партнерів співпраця з іноземною defence tech-компанією може давати не тільки доступ до замовлень, а й можливість нарощувати серійне виробництво, проходити вимоги до якості та інтегрувати власні розробки у складніші системи. Водночас Helsing не назвала ані конкретних українських підрядників, ані обсягів виробництва HF-1.
Компанія вже має певний рівень локалізації в Україні, але виробництво HX-2 планує зберігати переважно на німецьких потужностях. Шевченко пояснив це потребою гарантувати масове, безперебійне та стандартизоване виготовлення систем. Подальші інвестиції в український напрям, за його словами, залежатимуть від масштабів контрактів і результатів застосування продуктів.
У квітні Helsing також оголосила про домовленість із українською Culver Aerospace щодо спільного виробництва дронів у межах ініціативи Build with Ukraine. Ця модель передбачає створення виробничих потужностей у країнах-партнерах із використанням українських технологій та інженерного досвіду. За даними компанії, сторони перейшли до практичної реалізації домовленостей, проте деталей щодо номенклатури, країни виробництва чи строків запуску не повідомили.
Для Helsing українські партнери мають бути технологічно сумісними з її програмною архітектурою, здатними масштабувати випуск і мати довіру військових користувачів. Компанія розвиває платформу Altra, яка має об’єднувати дані розвідки, виявлення цілей, розподіл завдань і засоби ураження в єдиному циклі. Тому для потенційного партнера важливі не лише характеристики окремого дрона чи сенсора, а й можливість інтеграції в ширшу систему.
Призначення Шевченка відбувається в момент, коли український оборонний ринок дедалі більше переходить від швидкого створення окремих рішень до потреби в серійному виробництві, стандартизації та постійному оновленні продуктів. У війні, де тактика, засоби РЕБ і безпілотні системи змінюються за лічені місяці, перевагу може визначати не лише початкова якість розробки, а й швидкість її модернізації після бойового застосування.
Шевченко вважає, що державна політика має дати українським виробникам зрозумілий горизонт після війни. Йдеться не лише про спрощення процедур закупівлі чи кодифікації, а й про те, чи матимуть українські компанії місце у майбутній європейській оборонній промисловості — як розробники та співвиробники, а не лише як субпідрядники великих західних груп.







