Заяви, приписані віцепрезиденту США Джей Ді Венсу про розбіжності інтересів Вашингтона і Києва, членство України в НАТО та удари по російських нафтопереробних заводах, наразі не мають доступного первинного підтвердження. Повний запис, стенограма, дата виходу або інші матеріали інтерв’ю каналу 2WAY, на яке посилається повідомлення, публічно не представлені.
Тому наведені висловлювання Венса не можна подавати як встановлену позицію віцепрезидента США. Водночас сама різниця між статусами союзника і партнера має юридичне підґрунтя: Україна не є членом НАТО та не має зі Сполученими Штатами двостороннього договору про взаємну оборону.
Позиція Трампа щодо ударів по НПЗ підтверджена публічно
Окремо президент США Дональд Трамп 10 жовтня публічно закликав Україну припинити удари по російських нафтопереробних заводах, пов’язуючи їх із цінами на дизельне пальне у США. Того ж дня він заявив, що Україні потрібен «новий президент». Це були висловлювання Трампа, а не офіційно підтверджена заява всієї американської адміністрації.
Причинний зв’язок між українськими ударами по російських НПЗ і вартістю пального для американських споживачів не підтверджений оприлюдненими розрахунками. У документі Білого дому щодо тимчасових заходів для дизельного ринку дорожнечу та дефіцит пального пояснювали ширшими обмеженнями світової пропозиції і наслідками війни Росії проти України.
9 жовтня Трамп також оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо російського дизеля. Наступного дня уряд Росії повідомив про часткове послаблення експортних обмежень на дизпаливо. Водночас даних про фактичні поставки російського дизеля до США немає: підтвердженими залишаються лише політичні заяви та регуляторні рішення.
Україна пропонувала взаємне припинення ударів
Президент Володимир Зеленський 19 жовтня повідомив, що Київ пропонував припинити удари по російських НПЗ на 30 днів в обмін на американську допомогу в захисті українського неба протягом такого самого строку. Йшлося, зокрема, про ракети-перехоплювачі для систем Patriot.
За словами Зеленського, Україна не отримала від США готовності підтримати такий формат. Це означає, що публічно підтвердженої домовленості про взаємну паузу в ударах по енергетичних об’єктах немає. Так само немає підтвердження, що Вашингтон офіційно висунув Києву вимогу припинити атаки саме як умову подальшої співпраці.
