Критична важливість працівника для роботи компанії, його досвід або складність пошуку заміни самі по собі не дають роботодавцю права на бронювання. Для цього підприємство насамперед має мати чинний статус критично важливого, а працівник — відповідати вимогам військового обліку та реєстру військовозобов’язаних.
Як пояснив у коментарі LIGA.net директор Фундації соціальних інновацій «З країни в Україну» Денис Блощинський, професійні якості працівника можуть впливати на рішення компанії, кого включити до заявки в межах доступної квоти. Проте вони не замінюють формальних умов, установлених урядовим порядком бронювання.
Які умови має виконати роботодавець і працівник
Згідно з урядовим порядком, бронювати військовозобов’язаних можуть підприємства, установи й організації, яким надано статус критично важливих для функціонування економіки та забезпечення потреб населення або для потреб Сил оборони. Заявки подаються роботодавцем через портал Дія.
Для конкретного працівника важливо, щоб він перебував на військовому обліку, мав актуальні дані в реєстрі військовозобов’язаних, був офіційно працевлаштований у компанії, яка подає заявку, і не мав уже оформленого бронювання чи іншої відстрочки. Працівника, якого знято або виключено з військового обліку, а також особу без даних у реєстрі, забронювати не можна.
Отже, роботодавець не може обґрунтувати бронювання лише тим, що без певного фахівця зупиниться виробництво, буде втрачено клієнтів або зірвано контракт. Спершу компанія має підтвердити власну відповідність критеріям критичності, а потім перевірити, чи відповідає вимогам кожен працівник, якого планують включити до списку.
Квота та зарплатний критерій
Для більшості критично важливих підприємств діє ліміт на кількість заброньованих працівників, тому бізнес фактично має визначати пріоритетних фахівців. Водночас для окремих категорій передбачено винятки: з травня 2025 року підприємства, критично важливі для потреб ЗСУ та інших військових формувань, можуть бронювати до 100% військовозобов’язаних працівників.
Міністерство економіки у роз’ясненні щодо оновлених критеріїв критичності зазначало, що для підтвердження статусу підприємства та бронювання працівника застосовується зарплатний поріг у три мінімальні зарплати — 25 941 грн. Для підприємств на прифронтових територіях він становить 2,5 мінімальної зарплати, або 21 618 грн. Законодавство передбачає окремі винятки з цих вимог.
Якщо військовозобов’язаний працює у кількох компаніях, його можуть врахувати в квоті лише одного роботодавця — обраного для бронювання. Це не обов’язково має бути основне місце роботи.
Практично це означає, що працівникові недостатньо домовитися з керівником або довести власну незамінність. Вирішальними залишаються статус підприємства, наявність вільної квоти — якщо вона застосовується — та коректні дані військового обліку. Якщо хоча б одна з цих умов не виконана, заявка на бронювання не буде оформлена.
