Канада з 8 вересня запровадить контрмита на американські товари загальною вартістю $20 млрд після зриву торговельних переговорів із Вашингтоном. Про це повідомив прем’єр-міністр Марк Карні. Відповідь Оттави стала реакцією на 50-відсоткові американські мита на окремі канадські товари, зокрема фанеру, алкоголь, електрообладнання та хокейне спорядження.
Канадський уряд ще не оприлюднив повний перелік товарів, які потраплять під нові збори. Відомо, що заходи охоплять продукцію низки галузей, серед яких молочна промисловість, металургія, виробництво побутової техніки, целюлозно-паперова галузь та електроніка. Деталі, включно зі ставками для окремих товарних категорій і можливими винятками, мають представити найближчими днями.
Контрмита формально сплачують імпортери під час ввезення продукції до Канади. На практиці частину цих витрат можуть взяти на себе американські виробники або канадські дистриб’ютори, однак частина додаткової вартості здатна перейти в роздрібні ціни. Сам Карні визнав, що рішення може означати для канадців дорожчі покупки та менший вибір американських товарів.
Для США канадські обмеження створюють ризик втрати частини продажів на одному з найближчих і найбільших зовнішніх ринків. Найвідчутнішим ефект може бути для виробників товарів, які складно швидко замінити, але водночас канадські компанії та споживачі також залежать від тісно інтегрованих ланцюгів постачання між двома країнами.
За словами Карні, переговори з адміністрацією президента США Дональда Трампа зайшли в глухий кут не лише через мита. Серед спірних питань він назвав американські тарифи на автомобілі, обмеження щодо можливості Канади укладати торговельні угоди з іншими державами, а також вимоги, пов’язані з культурною і мовною політикою. Прем’єр заявив, що після завершення переговорів у Канади залишалося небагато варіантів для відповіді.
Автомобільна тема має особливу вагу, оскільки канадський і американський автопроми десятиліттями працюють як єдиний виробничий простір: деталі можуть кілька разів перетинати кордон до складання готового автомобіля. Додаткові торговельні бар’єри в такій системі підвищують витрати не лише для експортерів, а й для підприємств по обидва боки кордону.
Економічні зв’язки двох країн виходять далеко за межі промислових товарів. США є головним експортним напрямком для Канади, яка постачає сусідній державі нафту, природний газ та електроенергію, а також автомобілі й комплектуючі. Американський ринок водночас забезпечує Канаду широким спектром споживчих і промислових товарів. Через це ескалація тарифів може мати наслідки для виробництва, логістики та цін у двох країнах.
Вашингтон обґрунтовував частину претензій до Канади, зокрема, питаннями лісового господарства. Трамп заявляв, що недостатній контроль у цій сфері завдає США мільярдних збитків і має враховуватися в митній політиці. Оттава публічно не погодилася з таким підходом, обравши симетричну тарифну відповідь замість односторонніх поступок.
Канада належить до небагатьох держав, які вирішили відповідати на американські тарифи власними митами, а не лише оскаржувати їх дипломатичними чи юридичними інструментами. Подальший розвиток конфлікту залежатиме від того, чи відновлять сторони переговори до набуття чинності канадськими заходами і чи не розширять вони перелік товарів, що потрапляють під обмеження.
