НБУ прогнозує понад $2 млрд відкладеної експортної виручки через логістику
Україна в другій половині 2026 року може недоотримати понад $2 млрд експортної виручки через обмежену пропускну спроможність залізничних, автомобільних і дунайських маршрутів. Такий прогноз містить інфляційний звіт Національного банку.
Йдеться не про остаточну втрату товарів чи контрактів: НБУ очікує, що обсяги, які не вдасться вивезти до кінця року, будуть експортовані протягом першого півріччя 2027-го. Проте відтермінування поставок означатиме менші валютні надходження до країни в найближчі місяці та додаткові витрати для виробників.
Після блокування традиційних шляхів перевезень Україна знову переорієнтовує вантажі на наземні переходи та порти Дунаю. За оцінкою регулятора, до обмежень країна щомісяця експортувала 4–4,5 млн тонн аграрної продукції. Наявні альтернативні маршрути можуть забезпечити перевезення близько 2,5 млн тонн.
Тобто доступна логістична потужність наразі становить приблизно 56–63% від попередніх місячних обсягів. За незмінного попиту на перевезення розрив може сягати 1,5–2 млн тонн агропродукції щомісяця. Найбільше навантаження НБУ прогнозує у серпні—жовтні, коли сезонний потік нового врожаю збігається з обмеженнями на маршрутах.
Окремою проблемою став низький рівень води в Дунаї через посуху. Це зменшує можливе завантаження суден і ускладнює роботу дунайських портів — одного з ключових каналів експорту, коли морські маршрути недоступні або обмежені.
Для аграріїв затримки означають не лише перенесення доходів. Довші маршрути через кордони, перевалка вантажів і потреба зберігати зерно збільшують собівартість експорту. Частину додаткових витрат виробники можуть бути змушені враховувати в закупівельних цінах, що особливо відчутно для малих господарств із обмеженим доступом до оборотного капіталу та елеваторів.
Для держави зниження експорту в другому півріччі посилює дисбаланс зовнішньої торгівлі. За даними Державної митної служби, у січні—липні 2026 року Україна експортувала товарів на $24,1 млрд, тоді як імпортувала на $58,1 млрд. Від’ємне сальдо торгівлі за цей період становило $34 млрд, а імпорт перевищив експорт приблизно у 2,4 раза.
Менші валютні надходження від експортерів можуть створювати додатковий тиск на валютний ринок, хоча їхній вплив залежатиме також від обсягів міжнародної фінансової допомоги, імпорту, попиту на валюту та дій НБУ. Регулятор розраховує, що з листопада темпи експорту почнуть поступово відновлюватися завдяки адаптації логістики.
У Нацбанку оцінюють нинішні обмеження як менш руйнівні для торгівлі, ніж блокада 2022 року: за цей час бізнес і держава розвинули дунайський напрямок, автомобільні та залізничні переходи. Водночас можливість вивезти накопичені обсяги у 2027 році залежатиме від доступності маршрутів, рівня води на Дунаї та пропускної спроможності прикордонної інфраструктури.
