Росія отримала близько 30 тисяч тонн нафтопродуктів із Південної Кореї на тлі перебоїв у роботі власних НПЗ після українських ударів. Щонайменше два танкери наприкінці липня завантажили пальне в південнокорейському Ульсані та вирушили до російського Далекого Сходу, повідомляє Reuters із посиланням на трейдерів і дані сервісів Kpler та Vortexa.
Один із танкерів уже прибув до Росії, але на момент публікації даних розвантаження ще не почалося. За інформацією джерел агентства, вантаж переважно складається з дизельного пального; також у ньому може бути авіаційний гас. Дані про порт завантаження не обов’язково означають, що паливо було вироблене саме у Південній Кореї: нафтопродукти могли бути придбані через трейдерів або перевантажені в Ульсані.
Для Росії, яка традиційно належить до великих експортерів нафтопродуктів, такі закупівлі є наслідком проблем із внутрішнім виробництвом і логістикою. Дизель потрібен не лише автомобільному транспорту, а й аграрному сектору, залізниці, промисловості та забезпеченню віддалених регіонів. Авіаційний гас, своєю чергою, має значення для роботи цивільної та вантажної авіації на Далекому Сході, де постачання з європейської частини країни потребує значних витрат і часу.
Потреба в імпорті зросла після серії атак українських безпілотників на російську нафтопереробну інфраструктуру. За наведеними Reuters даними, лише в липні роботу зупиняли вісім НПЗ, а від початку серпня атак зазнали ще три. Із 26 атакованих підприємств повністю відновити виробництво змогла лише частина.
На цьому тлі переробка нафти в Росії, за оцінками, опустилася приблизно до 3,6 млн барелів на добу — рівня початку 2000-х років. Зниження переробки не означає автоматичної нестачі всіх видів пального, однак воно скорочує запас міцності ринку: регіональні дефіцити можуть виникати навіть за наявності значних загальних обсягів видобутку нафти.
Поставки з Південної Кореї доповнюють інші канали, які Росія почала використовувати для закриття дефіциту. Раніше Москва імпортувала бензин з Індії, закупила тестову партію пального в Марокко та істотно наростила поставки з Білорусі. Водночас партія обсягом 30 тисяч тонн сама по собі не здатна компенсувати втрату виробництва великих НПЗ. Її значення полягає насамперед у тому, що Росія дедалі активніше залучає зовнішній ринок для забезпечення внутрішнього попиту на пальне.
