Ціни на нафту з Ірану та Росії: китайський попит поставив ринки на паузу
Зниження попиту на нафту з боку Китаю починає вагомо впливати на ціни іранської та російської сировини. Цей розвиток подій вже спричинив зниження цін та потенційні втрати в експортних доходах обох країн. Станом на цей місяць, вантажі іранської легкої нафти продаються зі знижкою від 50 центів до 1 долара за барель, тоді як раніше ця нафта торгувалася з надбавкою у 1-2 долари. Тим часом, премії на російську нафту ESPO знизилися до 3-4 доларів за барель, порівняно з 4-5 доларами місяцем раніше.
Центром уваги залишаються незалежні нафтопереробні заводи у китайській провінції Шаньдун. Вони є основними споживачами підсанкційної нафти і, в умовах високих цін та зниження рентабельності переробки, скорочують закупівлі. Цей крок призводить до меншого завантаження їх потужностей, що впливає на загальний обсяг імпорту нафти до Китаю. У травні імпорт іранської нафти впав до 1,10 мільйона барелів на добу, а російської — до 1,04 мільйона барелів, що є найнижчими показниками за останні кілька місяців.
На глобальному ринку чорного золота раніше фіксувалося суттєве зростання цін на російську нафту, спричинене геополітичними напруженнями довкола Ірану. У цей період доходи Кремля від нафтового експорту зростали до рекордних рівнів. Однак зі зниженням китайського попиту ця тенденція може зазнати зворотного розвитку, що поставить під питання стабільність доходів Росії від експорту.
Поточна ситуація відкриває нові виклики для Ірану та Росії, оскільки залежність від китайського ринку стає ще очевиднішою. Зменшення попиту з боку найбільшого у світі імпортера нафти може спонукати обидві країни до пошуків нових ринків збуту та адаптації до мінливої кон’юнктури. Чи зможуть обидві держави ефективно відповідати на ці виклики, покаже час, але вже зараз ясно, що їх експортні стратегії потребуватимуть переосмислення.
