Китай скорочує імпорт нафти до мінімуму з 2016 року: причини та наслідки
Обсяги морського імпорту нафти Китаєм у червні досягли найнижчих показників за останні сім років, склавши близько 6,4 мільйона барелів на добу. Це приблизно на 8% менше в порівнянні з попереднім місяцем і є найнижчим показником з жовтня 2016 року, повідомляє аналітична компанія Kpler.
Скорочення імпорту зумовлено великим зниженням попиту на нафту внаслідок поточної геополітичної ситуації, зокрема, конфлікту в Ірані, що триває з початку цього року. Наприкінці лютого Китай знизив свої закупівлі нафти на приблизно 4 мільйони барелів на добу, що значно вплинуло на баланс попиту і пропозиції на світовому ринку, а також допомогло утримати ціни на рівні нижче 100 доларів за барель.
Попри тимчасове перемир’я між США та Іраном, яке частково відновило постачання через стратегічну Ормузьку протоку, інтерес Китаю до збільшення імпорту нафти залишається слабким. Це пов’язано як з економічною нестабільністю всередині країни, так і з поступовим переходом на електротранспорт, що, ймовірно, призведе до довгострокового зниження попиту на нафту.
Поки Китай намагається впоратися з внутрішніми економічними викликами, тактичне обмеження експорту нафтопродуктів та знижене навантаження на нафтопереробні заводи частково стабілізували ситуацію. Однак ризики тривалого зменшення попиту лишаються актуальними, вважають спостерігачі.
У глобальному контексті ця ситуація також вплинула на інші країни — США стали найбільшим експортером нафти, обійшовши Саудівську Аравію та Росію. Зміни на ринку нафти в Китаї можуть мати далекосяжні наслідки для глобальної економіки та енергетичного сектору, враховуючи його ключову роль як найбільшого імпортера нафти у світі.
