Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш заявив на Prague Defence Summit, що Європа і США мають домагатися переговорів між президентом України Володимиром Зеленським і російським лідером Володимиром Путіним. Він назвав Путіна агресором, а російське вторгнення — неприйнятним, однак водночас сказав, що тиск для початку діалогу має чинитися на обидві сторони.
Як передає Укрінформ, Бабіш закликав «змусити» Зеленського і Путіна сісти за стіл переговорів та назвав дипломатію єдиним шляхом уперед. Він також заявив, що нинішній розвиток подій може привести світ до глобального конфлікту.
«Ми повинні зупинити цю війну. Зрозуміло, що Путін є агресором, він справді робить щось неприйнятне… Європа разом зі Сполученими Штатами повинна змусити і президента Зеленського, і президента Путіна сісти за стіл переговорів. Дипломатія — це не слабкість. Це єдиний шлях уперед».
Андрей Бабіш, прем’єр-міністр Чехії
Виступ відбувся 17 вересня в межах IISS Prague Defence Summit, який проходив у Празі 16–18 вересня. Участь Бабіша в заході підтверджувала канцелярія уряду Чехії; водночас повної публічної стенограми його промови не оприлюднювали, тому формулювання про необхідність «змусити» обох президентів ґрунтується на повідомленні Укрінформу з місця події.
Теза про однакову відповідальність Києва і Москви за початок переговорів не враховує публічну позицію України щодо припинення вогню. У березні 2025 року Київ погодився на запропоноване США негайне 30-денне перемир’я за умови, що Росія також прийме його та одночасно виконуватиме домовленість. Москва на таке припинення вогню не погодилася.
Бабіш також порівняв тривалість повномасштабної війни з Першою світовою. Станом на 17 вересня 2026 року від початку вторгнення Росії минуло 1666 днів — на 99 днів більше, ніж тривала Перша світова війна, яка завершилася через 1567 днів після початку.
Прем’єр Чехії розкритикував Європу за, на його думку, недостатню готовність діяти та закликав до сильнішого європейського лідерства. Його заява пролунала на тлі дискусій у ЄС про подальшу військову і фінансову підтримку України, а також про безпекові гарантії на випадок можливого припинення бойових дій.
Чехія при цьому продовжує ініціативу із закупівлі артилерійських боєприпасів для української армії. Водночас країна, як і Угорщина та Словаччина, не бере на себе фінансових зобов’язань за гарантіями кредиту ЄС для України на 90 млрд євро на 2026–2027 роки. За рішенням Ради ЄС, у механізмі посиленої співпраці щодо цього фінансування беруть участь 24 держави-члени.
