Розслідування BBC та організації Hope not Hate пов’язує справу про антиісламський вандалізм у східному Лондоні з російськомовною мережею вербування через Telegram. Журналісти стверджують, що одним із виконавців був 21-річний українець Ілля Білик, якому анонімний куратор нібито вказував цілі для нападів і платив за виконані завдання.
За даними BBC, об’єктами атак стали Stratford Islamic Association, мечеті Al-Birr і Leyton Jamia Masjid, початкова школа Noor Ul Islam та Ісламська шаріатська рада. На будівлях залишали образливі графіті. Водночас доступні матеріали поліції, на які посилаються окремі медіа, підтверджують щонайменше висунення Білику п’яти обвинувачень у кримінальному пошкодженні майна з расистським і релігійним мотивом. Надійного першоджерела, яке б остаточно підтверджувало його визнання вини та дату вироку, публічно не оприлюднено.
Ім’я російського дипломата назвали автори розслідування
BBC і Hope not Hate заявляють, що за Telegram-акаунтом куратора з ініціалами EL може стояти російський дипломат Євгеній Люкшин. За версією авторів розслідування, його персональні дані збігаються з даними людини, яка брала участь у чатах фейкової ультраправої групи Direct Action UK та координувала провокації проти мусульманських установ.
Це висновок журналістського й громадського розслідування, а не факт, встановлений британським судом. Публічно не повідомлялося про висунення Люкшину обвинувачень у Великій Британії або про судове рішення, яке б підтвердило його роль у вербуванні виконавців.
За версією BBC, після атак на ісламські об’єкти фотографії з місць подій поширювали в Telegram-каналі Direct Action UK. У тому самому середовищі з’являлися оголошення для українців про оплачувані завдання, зокрема про фотографування будівель. Така схема, якщо її буде підтверджено слідством, дозволяє організаторам діяти дистанційно та приховувати прямий зв’язок із виконавцями.
Зв’язок зі справою про підпали майна, пов’язаного зі Стармером
Розслідування також проводить паралель зі справою про три підпали в північному Лондоні у травні 2025 року. Королівська прокурорська служба Великої Британії повідомляла, що йшлося про автомобіль Toyota RAV4, який раніше належав Кіру Стармеру, а також два об’єкти нерухомості, пов’язані з нинішнім прем’єр-міністром.
У цій справі громадян України Романа Лавриновича та Станіслава Карп’юка визнали винними у змові з метою підпалу. За даними прокуратури, Лавринович безпосередньо влаштував три пожежі, а Карп’юк брав участь у координації підготовки та платежів. У червні 2026 року Лавриновича засудили до семи років ув’язнення, Карп’юка — до двох років.
Однак прокуратура не встановлювала в суді, що підпали були політично мотивованими, що обвинувачені знали про зв’язок цілей зі Стармером або що злочини координувала російська держава. У матеріалах справи згадувався російськомовний Telegram-акаунт EL Money, який пропонував Лавриновичу оплату за дії, проте особу власника цього акаунта суд не визначив.
Саме ця межа між підтвердженими злочинами та версією про їхніх можливих замовників є ключовою для оцінки справи. Вандалізм і підпали, а також контакти виконавців із Telegram-кураторами підтверджуються кримінальними провадженнями. Водночас твердження про причетність Люкшина або російських державних структур ґрунтуються на висновках BBC та Hope not Hate і потребують окремого офіційного підтвердження.
