Залежність України від закордонних датацентрів: ризики для економіки та безпеки
Україна демонструє високі показники швидкості та якості інтернету, але значна частина даних зберігається за кордоном, створюючи економічні та безпекові ризики. Залежність від іноземної інфраструктури може стати перешкодою для сталого розвитку та незалежності країни.
Українська телекомунікаційна промисловість за останні роки значно розвинула свою інфраструктуру, забезпечуючи громадянам швидкий і доступний інтернет. Проєкт "Інтернет-субвенція", керований Мінцифрою, став одним із прикладів ефективного використання державних коштів для розширення оптичного покриття, особливо у сільській місцевості, де раніше був відсутній зв’язок. Проєкт сприяв поширенню технології PON, яка стала новим стандартом для операторів.
Проте, як зауважує Сергій Колесниченко з DTEL-IX, значна частина українських даних зберігається в закордонних датацентрах. Це створює залежність, що може мати економічні та політичні наслідки. Хоча швидкість інтернету позитивно впливає на економічну активність, ключовим є не лише її підвищення, але й створення умов для локального зберігання та обробки даних, що залишаються важливими для національної безпеки.
На прикладі Австралії, яка розвиває свою цифрову інфраструктуру локально, зрозуміло, що такий підхід допомагає суттєво знизити залежність від закордонних потужностей. Австралія має значно більше датацентрів на душу населення, ніж Україна, що дозволяє їй бути більш незалежною у цифровому плані.
Індекс "хмарної" залежності, що розрахований Колесниченком, свідчить, що Україна в 5,6 разів більш залежна від зовнішньої інфраструктури, ніж Австралія. Якщо країна прагне стати самостійним гравцем на цифровому ринку, їй потрібно зосередити увагу на розширенні власних датацентрових та обчислювальних потужностей.
| Показник | Україна | Австралія |
|---|---|---|
| Кількість датацентрів | 58 | 314 |
| Населення (млн) | 28 | 27 |
| Індекс хмарної залежності | 2,07 | 11,63 |







