Україна відкладала контрнаступ на півдні через битву за Херсон, заявив генерал
Контрнаступальні дії на Мелітопольському напрямку планувалися ще у 2022 році, однак їх перенесли через бої за Херсон. Генерал-майор Олександр Комаренко розкрив деталі в інтерв’ю РБК-Україна, зокрема плани розширених операцій на півдні країни.
Спочатку операція передбачала наступ на Мелітопольському напрямку, а військові групи, такі як "Хортиця", мали сковувати дії російських сил під Бахмутом, щоб заплутати їх щодо напрямку основного удару. Однак, через потребу "добивання" Херсона, плани змінилися. Основна частина війська складалася з десяти бригад Збройних Сил України та трьох бригад Національної гвардії на Мелітопольському напрямку, п’ять бригад діяли в районі Великої Новосілки під командуванням генерала Юрія Содоля.
Комаренко розповів, що, незважаючи на зростання запасу боєприпасів для "Хортиці", операція затягнулася. Планувалося, що контрнаступ триватиме місяць, проте врешті він розтягнувся на більший термін, що призвело до дефіциту ресурсів.
Генерал Залужний зазначив, що війна набрала позиційного характеру, подібного до Першої світової війни, оскільки сторони досягли меж технологічних можливостей. Це ускладнює досягнення глибоких проривів у позиціях Росії. У 2023 році просування на південних напрямках виявився складним, хоча захисники України змогли відбити ряд територій.
Контрнаступ виявився менш ефективним, ніж спочатку очікувалося: передбачувана швидкість просування складала 30 км на день, а досягти Криму за чотири місяці не вдалося. За словами Залужного, брак ресурсів з боку українських посадовців також суттєво вплинув на реалізацію планів.
| Рік | Подія |
|---|---|
| 2022 | Планування контрнаступу на Мелітополь |
| 2023 | Реалізація операцій, затяжний характер війни |
| 2024 | Заява Зеленського про виявлення планів контрнаступу |
| 2026 | Залужний відзначає брак ресурсів |



