Імпорт енергетичних ресурсів до Китаю демонструє різнорідні тенденції: в той час як закупівлі сирої нафти знизилися до десятирічного мінімуму, імпорт природного газу та вугілля зріс, сягаючи п’ятимісячних максимумів. Ці зміни, на думку митної служби Китаю, залежать від внутрішнього попиту та світових подій, зокрема напруженості в Перській затоці.
Китайські імпортери обмежили закупівлі сирої нафти, що стало наслідком війни в Перській затоці і зниження внутрішнього попиту. У червні імпорт нафти зменшився на 41% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, склавши 29,27 мільйона тонн. Це найнижчий рівень, починаючи з жовтня 2016 року, і на 12% менше, ніж у травні, що вже був мінімальним за вісім років.
У той же час, імпорт природного газу зріс на 3,7%, досягнувши 10,93 мільйона тонн. Це зростання пов’язують зі збільшенням морських поставок через нестачу внутрішнього виробництва та зменшенням запасів у сховищах. Однак тенденції на газовому ринку можуть швидко змінитися, адже Китай має на меті розвивати власне виробництво енергоресурсів.
Китай водночас нарощує імпорт вугілля, що зріс на 30% і склав 42,78 мільйона тонн. Це пов’язано з обмеженням внутрішнього постачання палива після серії аварій на шахтах, що змусило уряд посилити заходи безпеки. Вугілля є стратегічно важливим ресурсом для Китаю через його значну частку в енергетичному балансі країни.
На тлі цих змін спостерігається зниження цін на російську та іранську нафту на китайському ринку. Хоча санкції США проти іранської нафти були скасовані, Китай залишається мало не єдиним покупцем цієї сировини, що дає йому додаткові важелі у переговорах. Така ситуація може мати довготривалий вплив на ринок енергоресурсів у Східній Азії.
Ці тенденції вказують на зміни в енергетичній стратегії Китаю, яка все більше залежить від зовнішніх факторів, таких як світові конфлікти і внутрішні виклики, що формують нові реалії на ринку.
