Регуляція ШІ: як Україна адаптує європейський досвід до власних реалій
Юлія Малич, керівниця публічної політики Bolt, аналізує сучасні тренди у сфері штучного інтелекту, досліджуючи регуляторні ініціативи у ЄС та Україні, а також виклики для IT-бізнесу в нових умовах.
Період 2023–2025 років ознаменувався значними зрушеннями у сфері штучного інтелекту (ШІ) в усьому світі. Впровадження доступних генеративних моделей, таких як OpenAI ChatGPT, спровокувало швидкий розвиток ШІ-рішень у різних галузях. Прогнозується, що глобальні інвестиції в ШІ можуть сягнути 200 мільярдів доларів до 2025 року, підвищуючи продуктивність та збільшуючи світовий ВВП на 7% протягом десятиліття.
Водночас швидке запровадження ШІ породжує серйозні етичні виклики, серед яких непрозорість "чорного ящика", ризик поширення неточностей та упередженість алгоритмів. Нові технології впливають на ринок праці та приватність, викликаючи суспільні побоювання через автоматизацію та обробку великих обсягів персональних даних.
На тлі цих викликів у світі почала формуватися нова регуляторна стратегія. Європейський Союз активно працює над AI Act — рамковим законом про ШІ, який реалізує принципи етики і прав людини. США обирають більш ліберальний підхід, покладаючись на саморегуляцію, а Китай орієнтується на державний контроль.
Україна, прагнучи до гармонізації із європейськими нормами, активно адаптує відповідні регулювання, хоч і з урахуванням національних реалій. Уряд затвердив законопроєкт про оподаткування цифрових платформ, а у 2023 році Міністерство цифрової трансформації презентувало дорожню карту регулювання ШІ.
На першому етапі (2024–2025 роки) Україна дає можливість бізнесу саморегулюватися, розробляючи рекомендації та методи оцінки ризиків. Другий етап передбачає правове регулювання ШІ, узгоджене з AI Act у Європі, що стартує з 2025–2026 років.
Український уряд не лише регулює, а й активно впроваджує інновації, використовуючи платформу «Дія» для цифрових держпослуг та співпрацюючи з місцевими стартапами. Це дозволяє створювати унікальний контекст, де держава виступає і регулятором, і замовником інновацій.
| Країна | Підхід до регулювання ШІ |
|---|---|
| США | Ліберальний, орієнтований на саморегуляцію |
| ЄС | Регуляторний, з упором на права людини та етику |
| Китай | Державний контроль зі строгими регламентами |
| Україна | Адаптація до європейських стандартів із врахуванням національної специфіки |







