Індійський експорт до Росії у фінансовому році 2025/26, що завершився 31 березня 2026 року, скоротився на 8,2% — до $4,5 млрд. Це сталося попри багаторічні заклики Москви розширювати поставки індійських товарів, які могли б частково замінити продукцію із західних країн.
За даними Bloomberg, загальний товарообіг між країнами за цей період становив близько $59,9 млрд. Російський експорт до Індії сягнув $55,4 млрд, переважно завдяки продажам нафти. Отже, обсяг індійського імпорту з Росії перевищив індійський експорт до РФ приблизно у 12,3 раза.
Дисбаланс у торгівлі різко посилився після 2022 року, коли Індія наростила закупівлі російської нафти. Для Москви збільшення індійських поставок важливе не лише як спосіб диверсифікувати імпорт в умовах санкцій, а й через проблему розрахунків у рупіях: значні суми, отримані Росією від продажу енергоносіїв, складно використати без ширшого імпорту індійських товарів.
Російська сторона ще у 2022 році передала Нью-Делі перелік приблизно з 500 товарних позицій, у яких була зацікавлена. До нього входили, зокрема, комплектуючі для автомобільної, авіаційної та залізничної техніки. Однак статистика не свідчить про стале прискорення індійського експорту: у 2022 році він становив $3,3 млрд, наступного року знизився до $3,1 млрд, а згодом зростав до діапазону $4,3–4,9 млрд, перш ніж знову скоротитися у фінансовому році 2025/26.
Офіційний огляд індійського МЗС називає серед ключових поставок Індії до Росії фармацевтичну продукцію, хімікати, метали та морепродукти. Водночас сторони визнавали, що розширенню торгівлі заважають тарифні й нетарифні бар’єри, логістичні обмеження та проблеми платіжних механізмів. Надійно встановленого пояснення саме падіння експорту на 8,2% наразі немає: доступні дані не дозволяють розкласти скорочення за окремими товарами чи причинами.
Наприкінці серпня 2026 року глава МЗС Індії Субраманьям Джайшанкар у Москві взяв участь у 27-му засіданні індійсько-російської міжурядової комісії з питань торгівлі, науки, технологій і культури. Переговори підтверджують, що обидві країни й надалі шукають шляхи збільшення несировинного індійського експорту, однак швидко скоротити торговельний розрив поки не вдалося.
Мета довести двосторонній товарообіг до $100 млрд до 2030 року залишається політичною ціллю, а не досягнутим показником. Її реалізація залежатиме не лише від подальших закупівель російської нафти Індією, а й від того, чи зможуть сторони вирішити питання платежів, перевезень і доступу індійських виробників до російського ринку.
